79760417649869882025.png
Білоцерківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11 Білоцерківської міської ради  
Меню сайту
Новини ПедПРЕСИ
Календар
«  Лютий 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728
Погода
Міні-чат
200
Архів записів
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2017 » Лютий » 9 » Пісня обпалена війною
15:50
Пісня обпалена війною

 З кожним роком все далі і далі історія віддаляє нас від вогняних років афганської війни. Але час не підвладний викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності і вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі відданих синів і дочок України, долею одягнених у солдатські шинелі.

     Двадцять вісім років тому сотні сімей, родин, де підростали майбутні солдати, з полегшенням зітхнули. 15 лютого 1989 року останній солдат перетнув афгансько-узбецький кордон біля містечка Термез. Відтоді ця дата увійшла в новітню історію як День пам’яті воїнів-інтернаціоналістів, День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

    Тільки з України в Афганістані воювало 120 тисяч солдатів і офіцерів. З них 3360 не повернуться додому ніколи. А тих, хто і зостався живим, моральне каліцтво супроводжуватиме все життя. Та вони не нарікають на долю, не вважають себе героями, хоч рани Афганістану не залікуєш нічим і ніколи..

    Надзвичайно жорсткі та виснажливі умови підготовки, перемінливий клімат, щоденні думки про смерть і переживання за своє життя робили перебування у «гарячій точці» просто неможливим. Таке зрозуміють тільки ті, хто воював і вижив у ті жахливі роки.

9 лютого у приміщенні актового залу Білоцерківської загальноосвітньої школи №11 відбулася зустріч з гвардії полковником запасу, учасником бойових дій в Афганістані з 1986-1989рік Звірем Романом Романовичем. Важко  згадувати про ті часи, душевний біль за втраченими хлопцями і понині не полишає, Про своє перебування на війні «афганець» не дуже   розповідав. Він  скромно зауважив, мовляв, що тут говорити, війна і є війна – стріляють, убивають. Але навіть із скупих фраз-спогадів стає зрозуміло –кожен з них щохвилинно ризикував своїм життям. А скільки побратимів сьогодні захищають цілісність нашої країни на передовій. І лише пісня допомагає вилити свій біль, передати молодому поколінню:

Віват усім, хто повернувся з поля брані

З Єгипту, Сирії, Анголи, Сомалі,

Хто бачив смерть в крутих горах в Афгані,

І тим, хто не прийшов до рідної землі,

Кого не стріла рідна мати на порозі…

І хай торочать злії язики,

Залишитесь Ви в пам’яті народу

Синами рідної Вітчизни навіки!

Переглядів: 108 | Додав: Вчитель | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]