79760417649869882025.png
Білоцерківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11 Білоцерківської міської ради  
Меню сайту
Новини ПедПРЕСИ
Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Погода
Міні-чат
200
Архів записів
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2017 » Грудень » 13 » А на наших вечорницях хто сумний - розвеселиться
17:00
А на наших вечорницях хто сумний - розвеселиться

               


              13 грудня, коли святкують Андрія, - відмінний привід зібратися гарною  компанією у затишному місці та нестандартно поспілкуватися, порозважатися й навеселитися досхочу.
              «А на наших вечорницях хто сумний – розвеселиться» під такою назвою сьогодні відбувся народознавчий захід в центральній бібліотеці для дітей, учасниками якого стали учні 5-А касу   (класний керівник Нужна Тетяна Олексіївна).
На початку заходу бібліотекар Антоніна Даценко розповіла цікаву історію  про чудову народну традицію святкування «Андріївських вечорниць»-ворожінь, з якими пов'язано безліч неординарних звичаїв, а потім артистично виконала роль господині дому, яка уважно пильнувала, щоб дівчата та хлопці під час вечорниць дотримувалися певних правил. Веселі гуляння із жартами і різноманітними витівками – ось головні заняття цього вечора.
                   Хлопці мали змогу випробувати свою силу, кмітливість і вправність, пройшли обряд посвяти у парубоцтво. Не обійшлося й без парубоцьких витівок та бешкетів.
                  Захопилися підлітки  веселим обрядом «Кусання калити», який є своєрідним символом на свято Андрія. Треба було бачити це жартівливе та колоритне дійство: хлопця  у ролі пана Калитинського,  що охороняв підвішений великий маковий корж, тримаючи в руках квач, та решту гравцівв ролі пана Коцюбинського, які  по черзі їхали «кусати» коржа, танцюючи  на коцюбі. Сенс гри полягав у тому, щоб під'їхати «верхи», відкусити без допомоги рук шматок калити та не розсміятися. Кому це не вдалося – ставали об’єктами жартівливої кари, і пан Калитинський обмащував невдахам обличчя крейдою.
                  Дівчата змогли «зазирнути у майбутнє», взявши участь у ворожіннях про свою долю: переставляючи чобітки від стіни до порогу;пускаючи на воду половинки горіхової шкарлупи із запаленою в ній маленькою свічечкою. Відповіді на хвилюючі запитання та заповітні бажання дівчата знаходили за ворожінням на книжках та квасолі. 
Ймовірність майбутнього заміжжя дівчата також намагалися визначити за допомогою спеченихбалабушок.Позначені балабушки вони склали рядком на вишиваний рушник на долівці, та  впустили в читальну залу родзинку містичної частини вечорниць песика Марка, очікуючи, чию балабушку пес з’їсть першу. 
              Розваги на вечорницях завершилисьспільним куштуванням калити. 

 

Переглядів: 29 | Додав: Вчитель | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]